Використання мережних сервісів вчителя інформатики у навчальному процесі

·                У діяльності сучасного педагога особливе місце посідає вміння організувати мережні співтовариства, тобто використовувати можливості сервісу Web 2.0, Web 3.0, технологій організації навчання: e-learning (електронне навчання), m-learning (мобільне навчання), b-learning (змішане навчання), f-learning (перевернуте навчання), u-learning (всепроникаюче навчання) у своїй професійній діяльності. З них найбільш поширеними і вживаними в навчальному процесі є блоги, Веб-квести, Блог-квести і технологія Вікі-Вікі.

·                Дозволяє організувати віртуальні групи – середовище, в якому формується живий навчальний процес, з використанням корпоративної мережі навчального закладу та Інтернет.

·                Віртуальний клас дозволяє  проводити заняття і спілкуватися в режимі реального часу.

·                Компанія Google запустила сервіс «клас» для викладачів у всьому світі. Google Classroom – поштовий сервіс, що входить до безкоштовних сервісів Google Apps для освіти. Він інтегрований з іншими сервісами: «Диск», «You Tube», «Документи» і gmail.

·                Використання технологій Веб 2.0, Веб 3.0 дозволило усунути такий важливий недолік як безпосередній контакт із викладачем, тобто використання соціальної мережі «Вконтакте», «Skype», електронної пошти, Блогів, Веб-квестів та ін.

·                Отже, використання вищезазначених сервісів у навчальному процесі  є ефективним засобом підвищення якості навчання студентів, забезпечує сучасний підхід до формування професійної компетентності майбутніх фахівців. Легкодоступність і збереження завдань, значно спрощує витрати часу на їх створення, редагування, відстеження, сприяє творчому підходу до їх виконання, а також формуванню навичок самостійного навчання впродовж усього життя.

До прийомів інтерактивного навчання належать такі:

1. Акваріум

Учасники об'єднуються у групи по 4-6 осіб та ознайомлюються із завданням. Одна з груп займає місце в центрі класу, отримує інструкцію щодо проведення групової дискусії:” Прочитайте завдання вголос, обговоріть його в групі, за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію “. Після завершення відведеного часу група повертається на місце. Коротке обговорення того , що почули всім класом: чи погоджуєтеся ви з думкою групи ? Чи була ця думка достатньо аргументованою ? Потім інша група займає місце в центрі кола. Наступна група може обговорювати інше питання або іншу проблему.

Рефлексія: для чого ми це робили ?

2. Навчаючи – учусь

Прийом, що дозволяє передавати свої знання іншим. Учням роздаються аркуші з конкретною інформацією. Вони повинні ознайомитися з її змістом і передати одному з учнів класу, при цьому отримати також інформацію від іншого учня. Після спілкування учнів у парах представник від кожної групи повідомляє класу те, про що дізналися учні під час спілкування.

3. Ажурна пилка

Прийом, що заохочує до навчання один одного, дає змогу засвоїти значну кількість інформації за обмежений час. Учні повинні підготуватися до роботи в різних групах: домашній, члени якої отримують завдання, вдома добирають інформацію, засвоюють та обговорюють її у групі; експертній, утвореній у класі вчителем із учнів – представників із кожної домашньої групи, що розробляла певну тему. Завдання полягає в тому, що кожному представнику домашньої групи треба повідомити присутнім про свою тему, з членом групи обговорити всі доповіді, узагальнити їх і зробити висновок.

4.Мікрофон

Дає змогу кожному висловити свою думку з приводу чогось. Правила проведення такі: говорити має тільки той, у кого символічний мікрофон, висловлені думки не коментуються, під час виступу ніхто не має права перебивати, перепитувати.

·                Кооперативне навчання. Полягає в постійній взаємодії та взаємопідтримці учнів через взаємоперевірку самостійних робіт, спільне виконання домашніх завдань, переказ одне одному вивченого матеріалу, спільну підготовку до заліку та ін..

·                Метод командної підтримки індивідуального навчання. Суть методу полягає в наданні можливості малим групам просуватися в засвоєнні навчального матеріалу індивідуальним темпом. Групам пропонуються індивідуальні завдання з окремих тем програми, у ході виконання яких учні можуть звертатися один до одного за допомогою та консультацією. Вони можуть також перевіряти роботи один у одного , виправляти помилки. Якість виконання завдань перевіряється вчителем або його помічниками із застосуванням листків-відповідей. Порівнюючи відповідь учнів із шаблоном, учитель може швидко провести оцінювання результатів виконання завдання. У кінці теми, що включає декілька уроків, підбивається підсумок результатів.

·                Для розв’язання навчальних завдань вчитель застосовує такі інтерактивні форми:

·                     кейс-технології;

·                     «круглий стіл»;

·                     дебати;

·                     ділові ігри;

·                     case-study;

·                     тренінги;

·                     відео конференції;

·                     «мозковий штурм»;

·                     фокус-групи;

·                     рольові ігри;

·                     групові дискусії;

·                     метод проектів.

·                Приклади застосування інтерактивних методів

·                на різних етапах уроку

·                Існує велика кількість різних методів, способів чи прийомів, які дозволяють активізувати активність учнів на уроці для кращого засвоєння матеріалу, розвитку практичних навичок чи творчих здібностей, виховання позитивних якостей та формування моральних цінностей. Однак основним структурним елементом навчального процесу був та залишається урок. І дотримуватися вимог до його проведення я зобов’язана.

·                Отже, розгляну основні структурні етапи уроку, які зустрічаються на більшості занять, незалежно від типу самого уроку.

·                {C}v  {C}Вивчення нового матеріалу

·                На даному етапі уроку я організовую роботу одним із наступних способів:

·                {C}1.  {C}Закріплення знань і умінь

·                На даному етапі уроку я намагаюся дати на виконання учнями завдання з урахуванням диференціації. Це дозволяє здійснити перехід до самостійного розв’язування завдань з теми, що вивчаємо.

·                Інтерактивні методи, які можна використати: «Навчаючись учуся», дискусія, робота в групах, «Карусель», рольова гра, тест

·                 

·                Приклад: Тема «Глобальна мережа Інтернет. Електронне листування» (9 клас).

·                Робота в парах. Завдання: Надішліть на адресу один одного електронного листа із темою «Життя – це біле полотно, на якому доля мережить свій візерунок». У листі опишіть традиції, звичаї, пов’язані з вашим улюбленим святом, подією вашої родини (відповідний матеріал відшукайте в Інтернеті), прикріпіть до листа зображення, фотографії, пов’язані з описаним святом, подією. Розробіть власний напис так, щоб він містив привітання зі святом, подією.

·                У ході роботи учні роблять висновки про використання поштової скриньки, спосіб прикріплення файлів до листа та відповідають на проблемні запитання. Завдання сприяє розвитку інформаційної компетентності учнів.

·                 

·                Приклад: Тема «Комп’ютерні публікації»

·                Для успішного засвоєння учнями даної теми можна використати такий метод інтерактивного навчання, як рольова гра.

·                Під час цієї роботи учні уявляють себе журналістами, адже перед ними стоїть нелегке завдання — створити статтю, яка б зацікавила людей. Під час створення сайту учень виступає в ролі дизайнера, перед яким стоїть завдання не тільки дібрати матеріал з теми, а й оформити його таким чином, щоб усе було гармонійно.

·                 

·                Приклад: Тема «Комп’ютерні презентації, їх призначення та класифікація»

·                Для опрацювання та вивчення питання застосування презентацій я використовую роботу в групах.При цьому учні об’єднуються в групи і обговорюють такі питання.

·                Сфери використання презентацій:

·                {C}—    {C}керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів (учні мають змогу опрацьовувати матеріал з урахуванням індивідуальних здібностей);

·                {C}   в інших сферах діяльності для:

·                {C}    {C}супроводу виступів;

·                {C}{C}Підсумок уроку

·                Закінчуючи урок, потрібно завжди підсумувати зроблене на уроці. Підбиваючи підсумки важливо зрозуміти як рівень засвоєння знань учнями, так і їхні враження від уроку.

·                Інтерактивні методи, які можна використати: «Незакінчені речення», «Мікрофон», робота в групах.

·                 

·                Приклад: Тема «Текстовий процесор. Підсумковий урок» (9 клас).

·                Під час проведення уроку учням дається завдання виготовити власну візитку. Підсумок уроку провожу з використанням роботи в групах. 

·                Створюю групи по 3–4 учні. Візитки для оцінювання розподіляю таким чином, щоб у межах групи не було «власних» робіт.

·                Колективно виставляється оцінка кожної роботи, що призначається групі.

·                Оцінки коментуються та обґрунтовуються, потім візитки здаються вчителю на перевірку. Підсумкову оцінку я виставляю на основі трьох оцінок: самооцінки, оцінки групи учнів та моєї оцінки за роботу.

·                 

·                Приклад:  Для підбиття підсумків уроку можна застосувати метод «недописаної тези».

·                Учням пропонується закінчити речення «Сьогодні, працюючи на уроці, я зрозумів …», «Мені найбільше сподобалося…», «Я навчилася…».

·                Крім зазначених вище способів застосування інтерактивних технологій, важливим і доречним при вивченні окремих тем є робота учнів над проектами, що дозволяє реалізувати знання і потенціал кожного учня для вирішення певного глобального завдання, зосередитися на виконанні завдань проектної діяльності. Відбувається автоматизація дії, що свідчить про можливість її виконання без допомоги вчителя.

·                Для реалізації інформаційної компетентності особливого значення набуває проектна діяльність. Метод проектів сприяє забезпеченню умов для розвитку індивідуальних здібностей і нахилів дитини, учить критично мислити та інтелектуально вдосконалюватися. Він орієнтує учнів на самостійну, парну чи групову діяльність та активізацію навчання, при цьому реалізується творчий підхід до вирішення певної проблеми.  Учень навчається самостійно планувати, організовувати і контролювати свої знання та дії.  Найефективніше використовується дана технологія на заключних уроках з теми. Проекти робляться не за одну годину. Вони вимагають тривалої, клопіткої праці роботи в творчих групах, парах, індивідуально. Це короткочасна або довготривала  дослідницька, творча, інформаційна робота з боку учнів під керівництвом вчителя.

·                Наприклад, пропоную учням створити проекти: проекти-соціологічного дослідження: «З яким настроєм учні приходять до школи», «Виявлення уявлень однокласників про своє майбутнє», «Взаємини в класі, прогнозування подальшого розвитку відносин», «Відносини   з батьками і друзями», «Престиж школи», «Пошук творчого потенціалу серед учнів школи», «Професійно-навчальні інтереси й планування своєї майбутньої професійної кар’єри»; дослідницькі проекти: «У світі операційної системи», «Історія обчислювальної техніки», «Мої партнери в сучасному суспільстві»; творчі, дослідницькі,  інтеграційні  проекти: «Історія кожного – історія нашого народу», «Мій рідний край – колиска долі», «Ми живемо, щоб пам’ятати!», «Весняні дива», «Рідний край кохати – в сім’ї прославляти», проекти на екологічну тематику, здоровий спосіб життя тощо.

·                Під час цієї роботи учні розвивають свою творчість, власну фантазію, а головне, вони отримують позитивний результат, що підвищує їх самооцінку.

·                Успішне виконання проектних завдань учнями свідчить про їх ефективну самореалізацію.

·                   Для оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод «Портфоліо». Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для внесення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки учня тощо. 

·                Нові технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань. Сучасні комп’ютерні технології дають учителю нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання. Таке заняття викликає в дітей емоційний підйом. Навіть учні, які мають невисокий рівень знань, охоче працюють із комп’ютером. А коли внести в урок «цікавинку», тобто активізувати учнів до навчання, пробудити інтерес – то і результат буде якіснішим.

·         Пізнати і навчити дитину у цій складній справі немає готових рецептів.

·         Але вважаю, що насамперед треба зрозуміти дитину як особистість, розгледіти її індивідуальні особливості.

·         “Прив’язуючи” навчальні завдання до життєвого досвіду дитини, використовуючи сучасні технології досягаю поставленої мети самореалізації кожної дитини.

·         Завданням для мене є зробити процес навчання та виховання захоплюючим та радісним.

·         І тут важливе все: посмішка, доброзичливий тон, мистецтво спілкування, почуття гумору. 

·         АЛЕ НАЙВАЖЛИВІШИМ Є ЛЮБОВ ДО ДИТИНИ!